18 квітня 2026 року кандидатка політичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики навчання історичних дисциплін ННІ історії, права та міжнародних відносин Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, гарант освітньої програми «Міжнародні відносини» Ірина Крупеня взяла участь у міжнародній конференції, що відбулася в Лейденському університеті, на тему «Sustainable Peace and Security».
Захід став результативною платформою для фахового діалогу, обміну експертними знаннями та аналітичного осмислення ключових питань за участю дипломатів, військових, політичних діячів і дослідників. У дискусії взяли участь Андрій КОСТІН Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Нідерланди; Пол ТЕЕСАЛУ – Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Королівстві Нідерланди; Петті ЗАНДСТРА – керівник відділу цифрових та гібридних загроз Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів; Мостафа ГІЛАЛІ – Підполковник Королівської армії Нідерландів, представник Міністерства оборони в Нідерландах; Міндаугас ЖИЧКУС – Тимчасовий повірений у справах Литовської Республіки в Королівстві Нідерланди; Ян МЕЙЄР – викладач Інституту політології Лейденського університету; Джоері МЕТТІС – доцент Інституту безпеки та глобальних відносин Лейденського університету; Ніколета ЙОРДАНОВА – доцентка кафедри європейської політики Лейденського університету, тощо.
У межах першої панельної дискусії «Beyond Arms: Hybrid Warfare in Central and Eastern Europe» учасники дійшли спільного висновку, що гібридна війна стала однією з ключових характеристик сучасної безпекової ситуації в Центральній та Східній Європі. Її прояви значно виходять за рамки традиційного збройного протистояння та охоплюють інформаційні операції, кібератаки, енергетичний тиск, економічні інструменти впливу, політичну дестабілізацію й маніпулювання громадською думкою. Дискусія була спрямована на визначення того, яким чином держави регіону можуть ефективно протидіяти гібридним загрозам і виробляти узгоджену політику безпеки в умовах зростаючої стратегічної непередбачуваності.
У межах другої панельної дискусії «Accountability and Enforcement: Does International Law Work in Practice?» було розглянуто питання ефективності функціонування міжнародного права, зокрема в контексті сучасних збройних конфліктів, системних порушень прав людини та зростання випадків ігнорування міжнародно-правових норм. Незважаючи на існування розгалуженої договірної бази, інституційної архітектури та механізмів контролю, одним із ключових викликів залишається забезпечення реальної підзвітності державних і недержавних акторів.
Спікери проаналізували дієвість міжнародних судових інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини; механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності; політичні чинники, що впливають на виконання рішень; а також роль міжнародного права у стримуванні агресії та захисті прав людини. Окрему увагу було приділено перспективам реформування глобальної системи правозастосування.
У центрі обговорення перебувало питання, чи здатне міжнародне право залишатися ефективним інструментом у міжнародній системі, де застосування сили нерідко домінує над нормативними зобов’язаннями, а також які інноваційні підходи можуть посилити його практичний вплив.
Участь викладачів у подібних міжнародних конференціях має важливе значення не лише для вдосконалення освітнього процесу, але й для підвищення якості академічного середовища загалом. Така залученість зміцнює зв’язок університету з актуальними політичними та правовими процесами, формує додану інституційну цінність і розширює можливості для студентів. Публічна експертна присутність викладачів у професійних дискусіях посилює репутацію закладу як центру фахової компетентності, сприяє зростанню довіри до академічної спільноти, а також відкриває нові напрями співпраці з міжнародними організаціями, аналітичними центрами та дипломатичними установами, включно із залученням проєктів, грантів і партнерських ініціатив.
Для студентів участь викладачів у ролі експертів, модераторів чи учасників професійних дебатів виконує важливу соціалізаційну та мотиваційну функцію: формує культуру якості освіти, демонструє зразки професійної поведінки, аргументації та публічної комунікації, а також сприяє формуванню уявлень про можливі кар’єрні траєкторії у сфері міжнародних відносин, права та безпеки.